Одним із важливих завдань комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад № 27 Вінницької міської ради" є створення безпечного освітнього простору, забезпечення колективної та особистої безпеки учасників освітнього процесу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА СВІТЛАНИ РОЙЗ,

ЯК ПІДГОТУВАТИ ДІТЕЙ ДО МОЖЛИВИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

«СУПЕРГЕРОЇ БЕЗПЕКИ»

Методичка за посиланням

 ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ БУТИ ОБАЧЛИВОЮ ТА АНАЛІЗУВАТИ НЕБЕЗПЕЧНІ СИТУАЦІЇ?

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ: ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ

Кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.

 

Як підійти до розмови з дитиною про війну? Яких правил слід дотримуватися та чого точно не можна робити?

 

Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни.

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини, звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це...», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче.

Обмежте потік новин.

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

Зосередьте увагу на допомозі.

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та приносить стишення і психологічний комфорт.

Слідкуйте за станом дитини.

Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у ...(ім'я друга/подруги дитини?», «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

Подбайте про себе.

Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.

Джерело: https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-talk-to-children-about-war

 

 План реагування на надзвичайні
ситуації вихователя закладу
дошкільної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пам'ятка

 

Інформаційно-розважальні матеріали від

"Суперкоманди проти мін" для дітей 

   

 Комікс з героями «Суперкоманди проти мін», які допомагають дітям підліткового віку засвоїти правила поводження з ВНП

 

 

 

 

 

 Відео про типи ВНП та правила поведження за участі Патрона та піротехніка ДСНС

 

 

  ПЕРША ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА

Запорука вашого спокою - готовність до непередбачуваних подій.

У будь-якій надзвичайній ситуації - зберігайте спокій. Укомплектована аптечка та вміння нею користуватись - одна із ланок такої готовності, пише Міністерство охорони здоров'я України та рекомендує укомплектувати вміст вашого набору для першої допомоги, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації: природного, техногенного чи воєнного характеру.

Чи не у кожного з нас вдома є ліки чи засоби першої необхідності: знеболювальні, жарознижувальні, сорбенти тощо. Чи не у кожній оселі є термометр та бинти.

Отож, рекомендований вміст аптечки для чотирьох осіб та деякі особливості її застосування.

Перша медична допомога - це найпростіше, що роблять безпосередньо під час травмування та терміново після травми.

Оптимальний період надання першої медичної допомоги - 30 хв. після травми.

Діяти потрібно якомога швидше. Але пам'ятайте, допомога неспеціаліста до прибуття медичного працівника, не може замінювати собою допомогу з боку медичного персоналу.

Ця допомога обмежується тимчасовою зупинкою кровотечі, перев'язкою рани або опіку, іммобілізацією перелому нерухомою пов'язкою, заходами з оживлення, перенесенням та перевезенням потерпілого.

Вирішувати питання про доцільність або марність дій з надання допомоги надалі має право лише медичний працівник.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги

Як зупинити кровотечу та правильно накласти джгут

Методи контролю критичної кровотечі:

Як правильно накладати джгут

Як правильно накладати джгут / Фото: Ukraine NOW 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЗНАЙШЛИ НЕРОЗІРВАНИЙ СНАРЯД? 

Пам'ятайте, ви не сапери. Не наражайте себе на небезпеку!

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ПРАВИЛЬНІЙ ПОВЕДІНЦІ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ 

Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання - забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах.

 

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:

• утримувати дитину в чистоті;
• мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
• овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати окропом;
• пити тільки переварену або бутильовану воду;
• у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
• не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
• не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
• під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
• уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
• при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру навчального закладу;
• не займатися самолікуванням.

 Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

Швидка медична допомога - «103»

  Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

• не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
• вчити дитину користуватися дверним вічком;
• не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму
• вчити користуватися телефоном для виклику служб 101,102, 103, 104;
• забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети - вони можуть бути небезпечними;
• забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
• не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
• запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
• не дозволяти дражнити тварин;
• не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
• не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
• не дозволяти визирати у відчинене вікно;
• вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
• вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Тільки в умовах взаєморозуміння між дорослими і дітьми, дотриманні захисту прав і свобод дітей можливе існування толерантного та справедливого суспільства.

Кожен член суспільства має права. Оскільки дитина є повноцінним членом суспільства, вона також має права, і ці права закріплені в Конституції України.

На сьогодні Україна дотримується ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини.

Конвенція про права дитини - є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини. Кожен дорослий повинен знати, як донести до дитини, відповідно до її віку, інформацію про права та обов'язки, як підтримувати дитину, щоб уникнути наслідків порушення її прав.

Дитина має право на життя; на свободу думок і віросповідання; на освіту, відпочинок і дозвілля; на захист від експлуатації дитячої праці; на захист від фізичного та психологічного насильства.

Щодо останнього, найгостріша проблема, з якою може стикнутися дитина, - це насильство. Часом батьки відвертаються від неї. Сподіваються, що це ніколи не трапиться з їхньою дитиною, вважають, що правильно виховують свою дитину і її/його оточують лише добрі та справедливі люди. Але, на жаль, статистика демонструє, що від насильства може постраждати як дитина, яка має всі базові блага, так і діти із неблагополучних родин. Це стосується і виховного та освітнього процесу, віку дитини, її оточення тощо.

Насильство над дитиною може проявлятися у різних формах - фізичне насильство, економічне, психологічне, сексуальне насильство.

Дієвим інструментом щодо протидії сексуальному насильству та експлуатації над дітьми є ратифікована Україною Лансаротська конвенція - конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Лансаротська конвенція - це перший регіональний договір, спеціально присвячений захисту дітей від сексуального насильства, яке може відбуватися, в тому числі, вдома і в сім'ї.

Оскільки найкраще вирішувати ту проблему, якої вдалося уникнути, потрібно розпочинати не з «розбору польотів», а із правильного запуску борту під назвою «захист дитинства».

Як говорити з дітьми про насильство - лайфхаки 

ТОП 7 порад, як підтримувати дитину, щоб убезпечити її від можливого насильства

1. Розмовляйте з дитиною

Дорослі, які постійно розмовляють з дитиною, переважно знають картину її життя - що відбувається в садочку, школі, хто є друзями, а хто ворогами.

Розмовляйте з дитиною, коли тільки маєте можливість, розпитуйте, дозволяйте багато говорити саме дитині, не розказуйте замість неї, лише запитуючи «так» чи «ні». Якщо щоденна загрузка дня не дозволяє приділяти розмовам час, особливо з дітьми старшого віку, коли графіки батьків та дітей не завжди співпадають, скористайтеся сучасними цифровими можливостями - сімейний чат, переписка в соцмережі тощо. Контролювати кожен крок дитини не варто, але знати, як проводить день дитина - обов'язок дорослих.

Постійні розмови з дитиною дозволять виявити щонайменші ризики, які можуть трапитися з дитиною і нівелювати їх на початку.

2. Довіряйте дитині

Дитина повинна знати, що дорослі їй довіряють, і що вона може довіритися дорослому. Для побудови таких відносин, демонструйте не на словах, а на прикладах, що ви вмієте берегти таємниці, що не будете здіймати скандал за кожну дрібницю, а просто вкажете, як було б зробити краще.

«Навіть якщо ви помітили обман дитини, не поспішайте її карати та засуджувати. Перш за все варто подумати над причинами обману, а вони завжди є. Наприклад, дитина боїться покарань, тому не говорить правду, чи їй соромно визнати свої помилки, або ж не хоче вас засмучувати. Розуміючи почуття дитини вам буде легше налагодити з нею довірчий контакт, заспокоїти та допомогти розкритися вам. Почати розмову можна з таких слів: «Бачу, що ти засмучений/на чимось. Розкажи все як є, навіть якщо соромно». «Обіцяю, ми не будемо тебе карати, а допоможемо розібратись у ситуації, розкажи, що сталося». «Якщо ти чогось дуже хочеш, розкажи нам, ми разом подумаємо, як це отримати». «Всі твої бажання важливі і заслуговують на увагу, ти можеш чесно розповісти нам про них» - радить дитяча та сімейна психологиня Антоніна Оксанич.

3. Не прикрашайте проблеми «бантиками»

Розповідайте дітям щодо складних ситуацій, які можуть з ними трапитися, прямо. Дитина має відрізняти стандартну ситуацію від критичної та точно розуміти, що з нею трапилася проблема (часом діти не розуміють, що щось відбувається не так, неправильно). Це стосується і проблеми насильства над дітьми. Не вдягайте на дитину «рожеві окуляри». Так, проблема насильства над дітьми існує в світі, в Україні, може трапитися в школі, на вулиці, у соціальній мережі. І найстрашніше, що кривдник - це не завжди незнайомець, нашкодити дитині може і людина із близького кола. Зазвичай такі люди входять в довіру і систематично «підготовлюють» дитину до своїх злодіянь.

Потрібно вчасно виявляти та розповідати про проблеми дорослим. Дитина точно має розуміти, що «вона - не іграшка».

4. Кордони тіла дитини

Говоріть з дитиною також і про сексуальне насильство. З дітьми старшого віку про проблему можна говорити прямо, розповідати на прикладах, що певна історія трапилася, обговорити, чи можливо було її уникнути (ЗМІ часто висвітлюють випадки насильства над дітьми, не закривайте очі, сприймайте, як ситуації, які можна обговорити спокійно, без емоцій, з дитиною). Діти молодшого віку чітко мають володіти інформацією про кордони тіла - використовуйте правило «Тут мене не торкайся»: ніхто не має права торкатися дитини в тих місцях, що зазвичай закриті нижньою білизною і вони, в свою чергу, також не мають права торкатися інших в тих самих місцях (звісно, мова не йде про ситуацію, коли потрібно звернутися до лікаря тощо).

5. Шантаж дитини

Розповідайте дітям і про те, що її можуть почати шантажувати. Дитина має знати, що те, що причиняє їй образу, і покривається словами «нікому не розповідай» потрібно негайно викрити - розповісти батькам, вчителям, дорослому, якому довіряють. Дитина повинна знати, що дорослий допоможе припинити шантаж та підтримує. Поясніть, що, чим далі йде замовчування проблеми, тим глибше вона ранить.

6. Насильство через екран

Відсутність інформаційної гігієни - проблема не лише нашої країни, діти схильні не вирізняти контент та, внаслідок, можуть стати жертвами насильства через екран.

Проводьте певний час в інтернеті разом, переглядайте спільно сайти покупок, качайте разом ігри, роздивляйтеся нові іграшки, із старшими - нові гаджети. 15 хвилин в інтернеті з дитиною поруч, дозволять вам нативно розповідати, що є «хороші» сторінки, а є «погані», що є злочинці, які можуть видавати себе за добродіїв. Навчіть дитину фільтрувати контент.

7. Будь-яку проблему можна вирішити

Цю фразу повторюйте дитині щодня, декілька раз на день, як мантру. Чим частіше дитина чутиме, що «будь-яку проблему можна вирішити», тим менша вірогідність того, що вона знайде в своїй голові проблему, яку вирішити не можна.

Якщо проблема вже сталася, її потрібно прийняти, щонайшвидше повідомити дорослим про її існування, знайти рішення і забути про проблему. Цей алгоритм також промовляйте дитині - так вона знатиме не лише стандартну завчену фразу, а й чіткий алгоритм дії.

Дитина має законне право на здорове, безпечне та захищене дитинство і дорослі мають це забезпечити.

Додаткові матеріали:

Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі»

Відеоролик «Розкажи дорослому, якому ти довіряєш» 

Брошура «Батьківство в цифрову епоху»

Відеоурок 1 - Захист дітей онлайн